Карл Саган

Карл Саган
Карл Саган
Carl Sagan
	Карл Саган в 1994 році
Народився	9 листопада 1934; США, Нью-Йорк
Помер	20 грудня 1996 (62 роки); Сієтл, Вашингтон; ·пневмонія
Поховання	Lake View Cemeteryd
Місце проживання	Сполучені Штати
Країна	США
Національність	єврей
Діяльність	космолог, астрофізик, прозаїк-романіст, планетолог, дослідник космосу, популяризатор науки, письменник наукової фантастики, науковий письменник, астроном, викладач університету, письменник, письменник-документаліст, фізик, сценарист, натураліст, телеведучий
Alma mater	Чиказький університет
Галузь	астрономія; астрофізика; космологія; астробіологія; планетологія; науковий скептицизм
Заклад	Корнелльський університет; Гарвардський університет; Гарвард-Смітсонівський центр астрофізики; Університет Каліфорнії (Берклі)
Науковий керівник	Джерард Койпер
Відомі учні	Джеймс Поллак
Аспіранти, докторанти	Джеймс Поллак; Стівен Велдон Сквайрес; Стівен Сотерd; Owen Toond
Членство	Американське філософське товариство; Американська академія мистецтв і наук; МАС; Американське астрономічне товариство; AAAS; Американське фізичне товариство; Проект А119
Відомий завдяки:	SETI; Космос: персональна подорож; Космос; Золотий диск «Вояджера»; Пластинки «Піонера»; Контакт; Бліда блакитна цятка
Батько	Самуїл Саган
Мати	Рейчел Грубер
У шлюбі з	Лінн Марґуліс; (1957–65; розлучення; 2 дітей); Лінда Саган; (1968–81; розлучення; 1 дитина); Енн Друян; (1981–96; його смерть; 2 дітей)
Діти	Доріон Саганd; Джеремі Саганd; Nick Sagand; Sasha Sagand; Samuel Sagand
Нагороди	Solstice Awardd (2013) Пулітцерівська премія за нехудожню літературуd (1978) Гуманіст рокуd (1981) Міжконфесійна нагорода Джеймса Паркса Мортонаd Carl Sagan Award for Public Understanding of Scienced (1993) медаль Ерстеда (1990) премія Клюмпке-Робертс (1974) Зала слави Нью-Джерсіd премія Лео Сіларда (1985) премія Джерарда Койпера (1998) Public Welfare Medal (1994) почесний член Комітету скептичних розслідуваньd Harold Masursky Award for Meritorious Service to Planetary Scienced (1991) Премія «Г'юго» за найкращу книгу про фантастикуd (1981) премія Г'юго за найкращу драматичну постановку (1998) Міжнародна зала космічної славиd (2004)
Автограф
Особ. сторінка	carlsagan.com
	Висловлювання у Вікіцитатах Карл Саган у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Саган.

Карл Едвард Саган (англ. Carl Edward Sagan 9 листопада 1934, Нью-Йорк — 20 грудня 1996, Сіетл, США) — американський астроном і науковець.

Карл Саган був переконаним прихильником експансії земної цивілізації у Всесвіті. Родоначальник науково-просвітницького жанру літератури, присвяченого космічному майбутньому людства. Карл Саган названий своєю матір'ю Рейчел Грубер на честь її мами Клари Грубер, яка емігрувала у 1905 році до США із містечка Сасів під Львовом через рік після чоловіка Лейби (Луїса). Дід Карла був у Сасові човнярем на річці Буг. Батько Карла — Самуїл народився в 1905 році в Кам'янці-Подільському.

Життєпис

Навчався в Чиказькому університеті, доктор астрономії й астрофізики (1960). Карл Саган працював в університеті штату Індіана (лаборант у лабораторії Нобелівського лауреата генетика Г. Муллера (1952—1953). З 1960 року Карл Саган — асистент в Йоркській обсерваторії Чиказького університету, Каліфорнійському університеті в Берклі та Стенфордському університеті. У 1962—1968 роках вчений викладав астрономію в Гарвардському університеті і працював у Смітсонівській астрофізичній обсерваторії. Від 1968 року і до кінця життя Карл Саган був професором астрономії та космічних досліджень Корнеллського університету, а також був директором лабораторії з вивчення планет.

Карл Саган — засновник Планетного товариства (1979), яке об'єднало землян, які цікавляться Космосом, майбутнім планети Земля. Зокрема, Карл Саган та його колеги оприлюднили наукову працю-попередження людству про наслідки ядерної війни на Землі (можливе охолодження атмосфери й прихід «ядерної зими»). Науковець змоделював синтез органічних сполук, які зародилися у первинній атмосфері Землі. Він — автор «парникової моделі» атмосфери Венери. Він також відомий своїми дослідженнями поверхні Марса, Юпітера. Учасник програм вивчення Венери. Автор знаних у світі книг та телесеріалів, присвячених позаземним цивілізаціям, лауреат Пулітцерівської премії за книгу «Дракони Едема. Роздуми про еволюцію людського мозку».

К. Саган — учасник програм космічних досліджень Венери («Марінер-2», 1962), Марса («Марінер-9», 1971-3), («Вікінг-1» та «Вікінг-2», 1976), Юпітера, Сатурна («Вояджер-1», «Вояджер-2», 1977—1981).

Саган також брав участь як дослідник у Проєкті А119, таємній операції ВПС США, метою якої було скидання атомної бомби на Місяць.

Колишній студент Девід Морісон описував Сагана як «людину-ідею і майстра інтуїтивного фізичного аргументу і розрахунків на берегах»^[6].

Проповідник науки

Провідною ідеєю діяльності науковця було вивчення проблеми виникнення життя на Землі та можливість його пошуків у Всесвіті. Неодноразово наголошував, що це захоплення пробудив у ньому астрофізик українського походження Йосип Шкловський (1916—1985). Книга останнього «Всесвіт, життя, розум» (1962) супроводжувала молодого Сагана всюди.^{[джерело?]} 1966 року в США побачив світ її переклад під назвою «Розумне життя у Всесвіті». Саган не просто переклав видання, але й став його співавтором, що зробило його відомим серед американських авторів науково-популярної літератури.

Треба зауважити, що Саган не боявся бути звинуваченим колегами у спробах дискредитації себе як науковця участю в аматорських товариствах та виступами перед слухачами. Він також не ховався за прізвиськами, поширюючи науково-популярні статті (до речі, на його рахунку понад 600 статей та 20 книг). Був глибоко переконаний, що заради розкриття таємниць Всесвіту логічно поєднувати серйозні наукові дослідження і діяльність з їхнього поширення.

Першою самостійною книжкою К. Сагана став «Космічний зв'язок» (1973), присвячений перспективній позаземній діяльності людства.

…Те, чим я займаюсь, здається мені неправдоподібним, майже казковим сном: беру участь у дослідженнях Венери, Марса, Юпітера та Сатурна; намагаюсь крок за кроком спробувати розгадати народження життя, що сталося мільярди років тому на первісній Земля; посилаю прилади на Марс для пошуку там життя; вдаюся до серйозних спроб встановити зв'язок з іншими розумними істотами, котрі, можливо, є десь в глибинах нічного неба… я вважаю щасливим таланом жити саме в наш час людської історії, коли відбуваються такі захопливі пошуки та відкриття.

— пояснював вчений власну пристрасть до літературної творчості. Він був переконаний, що вчасно народився, адже коли б це сталося півстоліття тому, його захоплення сприймалося б як фантазія, а коли б він народився через півстоліття в майбутньому, то тоді вже завершиться попереднє дослідження Сонячної системи, будуть відомі підсумки пошуку життя на Марсі й відкрита таємниця походження земного життя.

Видання «Дракони Едема. Роздуми про еволюцію людського мозку» (1977) було відзначене Пулітцерівською премією 1978 року.

Найоригінальнішими творами К. Сагана є його Послання позаземним цивілізаціям. Наприклад, на борту міжпланетних апаратів «Вояджер-1» та «Вояджер-2», він із колегами розташував короткі енциклопедії Землі: відеодиски з малюнками, знімками, музикою, людською мовою, звуками живої та неживої природи.

Фактично К. Саган започаткував у США новий вид літератури: науково-просвітницький, метою якого було зародження суспільно-масового зацікавлення астрономією.

1980 року книжка К. Сагана «Космос» стала найтиражнішим за всі часи науково-популярним виданням англійською мовою. Новинка 70 тижнів очолювала список бестселерів, який оприлюднюється в «Нью-Йорк таймс». Компанія PBS зняла однойменний науково-популярний фільм з автором у ролі ведучого — «Космос: персональна подорож». Серіал було визнано як найзнаніший за всю історію державного телебачення: його дивилися 500 мільйонів глядачів у 60 країнах світу. Зауважимо, що в СРСР знімальну групу на чолі з К. Саганом не впустили. Не побачили радянські телеглядачі й цей 13-серійний телепроєкт, визнаний новою сторінкою в поширенні астрономії та космічних досліджень.

Закономірно, що науковець очолив творчий колектив новоствореного міжнародного журналу «Ікарус», присвяченого вивченню Сонячної системи (від 1970 до 1979 року К. Саган був головним редактором видання).

1985 року К. Саган разом із дружиною Е. Друян видали книжку «Комета» про комету Галлея, яка з'явилася поблизу Сонця 1986 року. 1995 року побачила світ книга «Блакитна плямка: Погляд на космічне майбутнє людства». «Нью-Йорк таймс» відзначила видання як одне з найкращих, а аудіокасета з його текстом відзначена премією Греммі й визнана однією з двох найкращих звукових книг року Америки. Бестселером стало й видання «Світ, повний демонів: Наука як свіча в пітьмі» (1996). Ідея книги надважлива: необмежена свобода підприємництва за відсутності громадянської позиції та загальної культури, загрожує викликати регрес в інтелектуальному розвитку людини.

Карл Едвард Саган помер на 63-му році життя.

Нагороди науковця

Саган був відзначений десятками престижних відзнак та премій. Зокрема, він нагороджений найвищою відзнакою Національної академії наук США «за значний вклад у використанні науки на благо суспільства». Відділення планетології Американського астрономічного товариства, 1998 року заснувало медаль імені Карла Сагана за успіхи в поширенні наук про планети. Пулітцерівська премія (1978). На Марсі є кратер «Саган».

Карлу Сагану була присвячена однойменна пісня групи «Nightwish»^[7].

Бібліографія

Переклади українською мовою

Саган, Карл Світ повний демонів. Наука, свічка у пітьмі / Пер. з англ. Миколи Климчука. — К.: КСД, 2018.
Карл Саган. Блакитна цятка: космічне майбутнє людства = Pale Blue Dot. A Vision of the Human Future in Space. — Харків : КСД, 2019. — 320 с. — 2500 прим. — ISBN 978-617-12-6141-9.

Твори Карла Сагана

Planets (LIFE Science Library), Sagan, Carl, Jonathon Norton Leonard and editors of Life, Time, Inc., 1966
Intelligent Life in the Universe, I.S. Shklovskii coauthor, Random House, 1966, 509 pgs
UFO's: A Scientific Debate, Thornton Page coauthor, Cornell University Press, 1972, 310 pgs
Communication with Extraterrestrial Intelligence. MIT Press, 1973, 428 pgs
Mars and the Mind of Man, Sagan, Carl, et al., Harper & Row, 1973, 143 pgs
Космічний зв'язок (англ. Cosmic Connection: An Extraterrestrial Perspective), Jerome Agel coauthor, Anchor Press, 1973, ISBN 0-521-78303-8, 301 стор.
Мозок Брока: Роздуми про романси науки (англ. Broca's Brain: Reflections on the Romance of Science). Ballantine Books, 1974, ISBN 0-345-33689-5, 416 стор.
Інші світи (англ. Other Worlds). Bantam Books, 1975
Шуми Землі: Міжзоряний запис Вояджера (англ. Murmurs of Earth: The Voyager Interstellar Record), Sagan, Carl, et al., Random House, ISBN 0-394-41047-5, 1978
Дракони Едему. Роздуми про еволюцію людського мозку (англ. Dragons of Eden: Speculations on the Evolution of Human Intelligence). Ballantine Books, 1978, ISBN 0-345-34629-7, 288 стор.
Космос. Random house, 1980. Random House New Edition, May 7, 2002, ISBN 0-375-50832-5, 384 стор.
Ядерна Зима: Світ після ядерної війни (англ. The Nuclear Winter: The World After Nuclear War), Карл Саган, 1985
Комета (англ. Comet) співавтор Енн Друян, Ballantine Books, 1985, ISBN 0-345-41222-2, 496 стор.
Контакт. Simon and Schuster, 1985; Reissued August 1997 by Doubleday Books, ISBN 1-56865-424-3, 352 стор.
Різноманіття наукового досвіду: Особистий погляд на пошук Бога ({{lang-en|The Varieties of Scientific Experience: A Personal View of the Search for God), Редактор Енн Друян, 1985 Gifford lectures, Penguin Press, 2006, ISBN 1-59420-107-2, 304 стор
Шлях, про який ніхто не замислювався: Ядерна зима і кінець гонки озброєнь (англ. A Path Where No Man Thought: Nuclear Winter and the End of the Arms Race), Richard Turco coauthor, Random House, 1990, ISBN 0-394-58307-8, 499 pgs
Тіні забутих предків: Пошук того, ким ми є (англ. Shadows of Forgotten Ancestors: A Search for Who We Are), співавтор Енн Друян, Ballantine Books, 1993, ISBN 0-345-38472-5, 528 стор.
Бліда блакитна точка: Погляд на космічне майбутнє людства(англ. Pale Blue Dot: A Vision of the Human Future in Space). Random House, 1994, ISBN 0-679-43841-6, 429 стор.
Світ, повний демонів. Наука, як свічка у пітьмі (англ. The Demon-Haunted World: Science as a Candle in the Dark). Ballantine Books, 1995, ISBN 0-345-40946-9, 480 стор.
Мільярди і мільярди: Думки про життя і смерть на краю тисячоліття (англ. Billions and Billions : Thoughts on Life and Death at the Brink of the Millennium), співавтор Енн Друян, Ballantine Books, June 1997, ISBN 0-345-37918-7, 320 стор.

Про Сагана

Davidson, Keay (1999). Carl Sagan: A Life. New York: John Wiley & Sons. с. p. 33-41. ISBN 0471252867.
Head, Tom (ed.) (2005). Conversations with Carl Sagan. Jackson, Mississippi: University Press of Mississippi. ISBN 1578067367.
Poundstone, William (1999). Carl Sagan: A Life in the Cosmos. New York: Henry Holt & Company. ISBN 0805057668.

Див. також

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Карл Саган

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Карл Саган

Примітки

↑ https://www.elmundo.es/elmundo/2011/12/19/ciencia/1324316030.html
↑ https://www.clarin.com/sociedad/murio-carl-sagan-cientifico-acerco-estrellas_0_r1Nbm8mZRKx.html
↑ Find a Grave — 1996.
d:Track:Q63056
↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
d:Track:Q829984
↑ ^а ^б ^в ^г NNDB — 2002.
d:Track:Q1373513
↑ Morrison, David (січень–лютий 2007). Carl Sagan's Life and Legacy as Scientist, Teacher, and Skeptic. Skeptical Inquirer. 31 (1): 29—38. ISSN 0194-6730. Архів оригіналу за 1 лютого 2016. Процитовано 31 серпня 2013.
↑ Nightwish — Sagan (bonus track). Архів оригіналу за 28 жовтня 2017. Процитовано 28 жовтня 2017.

Література

Spangenburg, Ray; Moser, Diane. Carl Sagan: A Biography. — Greenwood Publishing Group, 2004. — 131 с. — ISBN 978-0-313-32265-5.
https://web.archive.org/web/20130329220533/http://www.njhn.org/Humanist_Candle_in_the_Dark.html.
Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.