Вперше село згадується 1442 року. Розташоване у зручному географічному місці, що сприяло розвиткові в ньому торгівлі й ремесел. Перекази й археологічні знахідки свідчать про боротьбу жителів Коропужа з кочівниками і турками. Біля села височить курганкам'яної доби.
Річка Крупка, на берегах якої розкинулося поселення, веде свою назву від слова «крупа» з огляду на наявність у її руслі піску та інших дрібних мінералів. Слово існує в усіх слов'янських мовах, а також у генетично споріднених з ними — литовській, латиській та албанській мовах. У період контакту староукраїнської мови з польською вступив у дію лінгвістичний закон, за яким чиниться опір чужим проявам. Польське «ру» відповідає українському «оро» (круль — король). Назва Крупка відповідає польській вимові. Внаслідок дії зворотного процесу річку часом називали Коропка. Повноголосний корінь започав назву Коропуж. Морфологічний елемент «уж» є і в інших топонімах, наприклад, Дорогобуж.
↑Koropuz // Блажейовський Д. Історичний шематизм Перемиської єпархії з включенням Апостольської Адміністратури Лемківщини (1828—1939). — Львів : Каменяр, 1995. — С. 240. — ISBN 5-7745-0672-Х. (англ.)
Мій Коропуж: історія села Львівська область у розд. і світлинах / Ілько Колодій. — Львів: Галиц. вид. спілка, 2017. — 173, [1] с., [8] арк. іл.: портр. — ISBN 978-617-7363-44-5
