Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

Ушковичі

село Ушковичі
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Львівський район
Тер. громада Перемишлянська міська ОТГ
Код КАТОТТГ UA46060330560034339
Основні дані
Перша згадка 1370
Населення 555 чол.
Площа 3.680 км²
Поштовий індекс 81240
Телефонний код +380 3263
Географічні дані
Географічні координати 49°38′31″ пн. ш. 24°32′48″ сх. д. / 49.64194° пн. ш. 24.54667° сх. д. / 49.64194; 24.54667
Водойми Погиблиця, Дихтарка
Місцева влада
Адреса ради с. Ушковичі
Карта
Ушковичі. Карта розташування: Україна
Ушковичі
Ушковичі
Ушковичі. Карта розташування: Львівська область
Ушковичі
Ушковичі
Мапа
Мапа

CMNS: Ушковичі у Вікісховищі

У́шковичі — село в Україні, у Перемишлянській міській об'єднаній територіальній громаді Львівському районі Львівської області.

Географія

У селі річка Дихтарка впадає у Погиблицю.

Історія

Перша згадка походить з 1370 р. 8 грудня 1392 р. у Костейові польський король Владислав Ягайло подарував корчму в селі монастиреві Отців Домініканців у Львові,[1] а 8 листопада 1395 р. подарував уже все село. У 1397 р. цей же король перевів маєтності монастиря, у тому числі й Ушковичі, на магдебурзьке право. Впродовж наступного часу село належали львівським домініканцям.

Церква святої Параскеви

З XVIII ст. цим селом над Гнилою Липою володів рід Пєржхалів (Pierzchaly). На початку наступного століття Ушковичі були власністю Андрія Пєржхали (народився в 1744 р.), потім - його сина Ігнація (народився в 1796 р.). Далі маєтність перейшла до його старшої доньки Марії Вибрановської. Вже по ній Ушковичі унаслідував її син, маршалок шляхти Перемишлянського повіту, депутат галицького сейму Станіслав Вибрановський (помер у 1936 р.). Його вдова Яніна з Якса-Малаховських гербу Гриф (пам'ятаєте Свірж?) і володіла селом до вересня 1939 р.

З кінця XVIII або з початку ХІХ ст. походив невеликий мурований одноповерховий панський будинок, який проіснував до Другої світової війни. Коли двір від Пєржхалів перейшов до Вибрановських, нові господарі розбудували палацик на свій смак, добудувавши над його лівою стороною другий поверх. Через це споруда втратила свій симетричний вигляд.

У палацику було чимало старовинних меблів. Були й картини (переважно родинні портрети), старе срібло, порцеляна. Та головною родзинкою двору був - раптово! - мурований триповерховий шпихлір, який за віком був на кілька століть старіший за палацик. Двір стояв у великому парку з двома газонами. З розповіді старших людей замість маєтку побудували колгосп (збудований ссср).

На 01.01.1939 в селі проживало 1150 мешканців, з них 770 українців-грекокатоликів, 270 українців-латинників, 20 поляків, 50 євреїв, 40 німців[2].

Боротьба ОУН-УПА

31 березня 1949р в селі був вбитий агент -бойовик НКВС Чіпіжак. У відповідь комуністи виселили із села 2 сім'ї (10 чол)[3]

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:

Мова Кількість Відсоток
українська 554 99.82%
російська 1 0.18%
Усього 555 100%

Примітки

Kembali kehalaman sebelumnya