Край знаходиться на півдні Росії і омивається водами Азовського і Чорного морів. Із загальної протяжності межі — 1540 кілометрів — 740 кілометрів проходить по морю. Край ділиться річкою Кубань на дві частини: північну — рівнинну (2/3 території) і південну — передгір'я і гори (1/3 території). Ім'я річки часто поширюють на увесь край, називаючи його просто Кубань.
Клімат
Клімат на більшій частині території помірно континентальний, на Чорноморському узбережжі (на південь від Анапи) — субтропічний. Середня температура січня на рівнині — −3…-5 °С, у січні 2006 року в Краснодарі зареєстрована температура −33,7 °С [1] [Архівовано 19 травня 2008 у Wayback Machine.], на Чорноморському узбережжі 0…+6, в Сочі — +5,9. Середня температура липня — +22…+24 °С. Річна кількість опадів — від 400 до 600 мм в рівнинній частині, до 3242 мм і більш — в гірській. Кожну весну край затоплюють паводки.
Серед багатств Кубані ліс займає важливе місце, оскільки має велике природоохоронне значення і є основним джерелом деревини цінних порід Росії. Загальна площа лісів Краснодарського краю становить понад 1,8 млн га. Дубові і букові масиви, що мають промислове значення, займають, відповідно, 49 і 19 % площі всіх лісів.
Північно-Кавказьку Соціалістичну Радянську Республіку у 1932–1933 уразив Голодомор на Кубані, штучно створений радянською владою з метою зменшення населення, більшість якого становили на той час в регіоні етнічні українці, торжества суцільної колективізації. На думку радянської влади це дозволило розвивати індустріалізацію по планах уряду. Краснодарський край утворений 13 вересня 1937 року, коли Азово-Чорноморський край був роздільний на Ростовську область і Краснодарський край з територією 85 тис. км², включаючи Адигейську автономну область.
У сучасний край входить велика частина території колишньої Кубанської області (за винятком частини територій колишніх Лабінського і Кавказького відділів, що входить нині до складу Ставропольського краю, частини території колишнього Єйського відділу, що входить нині до складу Ростовської області, а також майже всієї території колишнього Баталпашинського відділу, на якій утворена Карачаево-Черкеська Республіка), майже вся територія колишньої Чорноморської губернії (за винятком частини території колишнього Сочинського округу, що входить нині до складу Абхазії) і територія північніше Єї — Куго-Єї, що відносилася до Області Війська Донського.
У прапорі сучасного Краснодарського краю використані кольори прапора Кубанської народної республіки.
Кубань в період розпаду СРСР
Під час параду суверенітетів і розпаду СРСР серед інших козацьких державних утворень на територіях Середньої і Верхньої Кубані в листопаді 1991 року були проголошені як суб'єкти РРФСР відповідно Баталпашинська Козацька Республіка і Верхнє-Кубанська Козацька Республіка. Створення козацьких республік підтримав II Великий Круг Союзу козаків, що пройшов 7-10 листопада 1991 року в Ставрополі. 20 листопада 1991 року на скликаному Союзом козацтв Півдня Росії в Новочеркаську на Великому козацькому кругу Півдня Росії проголошено об'єднання декількох проголошених козацьких республік (Донської, Терської, Армавірської, Верхнє-Кубанської) в Союз Козацьких Республік Півдня Росії із столицею в Новочеркаську і із статусом союзної республіки в новій союзній державі, що передбачалася (ССД). Проте незабаром Радянський Союз припинив існування, а у складі Російської Федерації козацькі республіки так і не були створенні.
Населення — 5121,0 тис. осіб (2008, 5125,2 тис. в 2002 році, за кількістю населення регіон посідає 3-тє місце в країні після Москви і Московської області). У краю проживає понад п'ять мільйонів осіб, зокрема близько 53 відсотків — в містах і 47 відсотків — в сільській місцевості. Щільність населення — 67,1 (2008) людини на 1 км². Питома вага міського населення — 52,7 % (2005).
У 1989 національний склад населення краю був наступним:
Багато з росіян, особливо на заході і півночі краю, в побуті балакають, тобто вживають в мові багато українізмів; більшість вірмен проживають на півдні краю, особливо в Сочі, а також в Краснодарі; кількість греків, німців і турків у краю знизилася після репресивних переселень 1930-х—1940-х років; адиги (шапсуги, натухайці і ін.), зараз нечисленні, є аборигенними мешканцями краю.
Тоді як увесь пострадянський період населення Росії зменшується, Краснодарський край — один з небагатьох регіонів, який значно збільшив населення: на 0,4 млн (майже на 10 %) постійного населення, що враховується переписами, і на один мільйон — фактично наявного населення (з урахуванням незареєстрованих і тимчасових гастарбайтерів). Визначальним чинником зростання властями і фахівцями називається приплив економічних мігрантів зі всього північно-кавказького півдня Росії, України і країн Закавказзя, що нерідко викликає ускладнення серед місцевого населення і викликає заклопотаність федерального центру ([2] [Архівовано 17 травня 2008 у Wayback Machine.], [3] [Архівовано 18 травня 2008 у Wayback Machine.], [4] [Архівовано 18 травня 2008 у Wayback Machine.], [5] [Архівовано 18 травня 2008 у Wayback Machine.]). Благодатний Краснодарський край історично притягав мігруюче і охоче поселитися в Росії закавказьке (особливо вірменське) населення, а останніми роками цей розвинений і інвестиційний привабливий регіон ([6] [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]) додатково також є місцем поселення не тільки для мігруючих ради заробітків, але і для забезпечених громадян, що набувають житла, з навколишніх регіонів і переселенців з Крайньої Півночі і інших регіонів ([7] [Архівовано 21 травня 2008 у Wayback Machine.], [8], [9] [Архівовано 18 травня 2008 у Wayback Machine.], [10], [11], [12], [13] [Архівовано 1 травня 2008 у Wayback Machine.], [14] [Архівовано 18 травня 2008 у Wayback Machine.], [15] [Архівовано 18 травня 2008 у Wayback Machine.], [16] [Архівовано 18 травня 2008 у Wayback Machine.], [17][недоступне посилання з квітня 2019], [18]).
Національний склад районів Краснодарського краю за переписом 2002 р.[2]
населення
росіяни
українці
білоруси
адиги
вірмени
грузини
азерб.
турки
татари
греки
німці
цигани
м. Краснодар
646 175
89,8 %
2,1 %
0,4 %
1,0 %
3,3 %
0,2 %
0,2 %
0,1 %
0,3 %
0,3 %
0,1 %
0,1 %
м. Кропоткин
79 185
91,1 %
1,9 %
0,4 %
0,1 %
4,1 %
0,2 %
0,1 %
0,1 %
0,3 %
0,1 %
0,3 %
0,4 %
м. Кримськ
56 623
80,3 %
3,5 %
0,7 %
0,1 %
3,6 %
0,2 %
0,3 %
1,3 %
2,3 %
2,2 %
0,5 %
0,2 %
м. Туапсе
64 238
76,7 %
3,3 %
0,6 %
1,3 %
8,3 %
0,4 %
0,1 %
0,1 %
0,6 %
0,4 %
0,2 %
0,1 %
м. Слов'янськ-на-Кубані
64 136
90,4 %
2,6 %
0,5 %
0,1 %
4,0 %
0,1 %
0,1 %
0,1 %
0,3 %
0,1 %
0,2 %
0,6 %
Краснодарська міська адміністрація
145 179
89,1 %
2,1 %
0,4 %
0,5 %
4,6 %
0,2 %
0,1 %
0,1 %
0,3 %
0,2 %
0,3 %
0,1 %
Анапська міська адміністрація
62 490
81,8 %
3,6 %
0,8 %
0,1 %
6,0 %
0,1 %
0,1 %
0,1 %
0,9 %
4,1 %
0,5 %
0,1 %
Армавірська міська адміністрація
211 824
86,0 %
2,0 %
0,5 %
0,5 %
8,6 %
0,2 %
0,1 %
0,1 %
0,2 %
0,1 %
0,3 %
0,3 %
Білоріченська міська адміністрація
60 394
81,6 %
2,2 %
0,4 %
0,4 %
10,9 %
0,4 %
0,4 %
0,6 %
0,4 %
0,7 %
0,2 %
0,4 %
Геленджицька міська адміністрація
84 532
82,6 %
3,9 %
0,9 %
0,1 %
2,5 %
0,4 %
0,1 %
0,1 %
1,2 %
5,8 %
0,4 %
0,1 %
Гарячеключівська міська адміністрація
51 640
85,1 %
3,0 %
0,5 %
0,5 %
6,1 %
0,4 %
0,2 %
0,1 %
0,5 %
0,2 %
0,4 %
0,1 %
Єйська міська адміністрація
95 249
92,0 %
3,4 %
0,7 %
0,1 %
1,2 %
0,2 %
0,3 %
0,1 %
0,3 %
0,3 %
0,3 %
0,1 %
Лабінська міська адміністрація
63 047
91,0 %
2,0 %
0,4 %
0,3 %
3,5 %
0,2 %
0,2 %
0,1 %
0,3 %
0,1 %
0,3 %
0,4 %
Новоросійська міська адміністрація
281 036
85,8 %
3,5 %
0,6 %
0,1 %
4,3 %
0,4 %
0,4 %
0,1 %
1,4 %
0,9 %
0,2 %
0,1 %
Сочинська міська адміністрація
397 103
67,5 %
3,7 %
0,6 %
1,2 %
20,2 %
2,3 %
0,3 %
0,1 %
0,5 %
0,9 %
0,2 %
0,1 %
Тихоріцька міська адміністрація
66 516
94,0 %
2,1 %
0,4 %
0,1 %
1,5 %
0,2 %
0,2 %
0,0 %
0,2 %
0,1 %
0,2 %
0,3 %
Абінський район
89 794
87,8 %
2,4 %
0,4 %
0,1 %
2,9 %
0,2 %
0,5 %
1,8 %
0,7 %
1,0 %
0,5 %
0,3 %
Анапський район
69 134
77,6 %
3,1 %
0,9 %
0,1 %
11,9 %
0,1 %
0,1 %
0,2 %
1,6 %
0,7 %
1,0 %
0,2 %
Апшеронський район
95 048
78,3 %
2,6 %
0,4 %
0,1 %
11,2 %
1,0 %
0,5 %
1,7 %
0,4 %
0,3 %
0,3 %
0,3 %
Білоглинський район
33 477
94,8 %
1,2 %
0,3 %
0,1 %
1,5 %
0,2 %
0,2 %
0,0 %
0,2 %
0,1 %
0,1 %
0,4 %
Білоріченський район
43 542
76,1 %
1,9 %
0,5 %
0,2 %
5,7 %
0,9 %
1,5 %
6,3 %
0,3 %
0,7 %
0,3 %
0,4 %
Брюховецький район
54 594
93,7 %
2,3 %
0,5 %
0,1 %
1,5 %
0,1 %
0,1 %
0,1 %
0,2 %
0,2 %
0,2 %
0,2 %
Висілковський район
60 239
93,3 %
2,1 %
0,5 %
0,1 %
1,5 %
0,1 %
0,2 %
0,1 %
0,2 %
0,5 %
0,2 %
0,1 %
Гулькевицький район
102 632
89,9 %
2,8 %
0,5 %
0,1 %
2,2 %
0,2 %
0,2 %
0,1 %
0,3 %
0,2 %
1,6 %
0,7 %
Дінський район
119 833
89,8 %
2,3 %
0,4 %
0,1 %
3,9 %
0,2 %
0,2 %
0,0 %
0,3 %
0,1 %
0,4 %
0,1 %
Єйський район
43 962
93,8 %
2,8 %
0,5 %
0,1 %
0,9 %
0,1 %
0,2 %
0,0 %
0,3 %
0,1 %
0,4 %
0,1 %
Кавказький район
45 343
88,1 %
1,6 %
0,4 %
0,1 %
7,2 %
0,1 %
0,2 %
0,0 %
0,3 %
0,1 %
0,3 %
0,5 %
Калінінський район
50 161
91,1 %
2,1 %
0,3 %
0,1 %
2,1 %
0,1 %
0,1 %
0,1 %
0,2 %
0,1 %
0,6 %
0,3 %
Канівський район
102 245
92,9 %
2,4 %
0,5 %
0,1 %
1,2 %
0,2 %
0,2 %
0,1 %
0,2 %
0,2 %
0,2 %
0,3 %
Коренівський район
85 259
90,9 %
2,5 %
0,5 %
0,1 %
2,2 %
0,1 %
0,2 %
0,1 %
0,2 %
0,1 %
0,3 %
0,1 %
Красноармійський район
103 874
92,7 %
2,3 %
0,4 %
0,1 %
2,1 %
0,1 %
0,1 %
0,1 %
0,3 %
0,1 %
0,3 %
0,3 %
Криловський район
37 657
90,2 %
2,4 %
0,6 %
0,1 %
3,4 %
0,2 %
0,4 %
0,0 %
0,2 %
0,1 %
0,5 %
0,5 %
Кримський район
70 576
76,0 %
2,7 %
0,7 %
0,1 %
2,7 %
0,1 %
1,1 %
6,5 %
2,1 %
2,5 %
0,5 %
0,1 %
Курганінський район
103 999
86,5 %
2,1 %
0,4 %
0,1 %
7,2 %
0,2 %
0,3 %
0,1 %
0,3 %
0,1 %
0,4 %
0,6 %
Кущівський район
70 513
89,5 %
2,6 %
0,4 %
0,1 %
2,3 %
0,3 %
0,4 %
0,6 %
0,8 %
0,1 %
0,4 %
0,2 %
Лабинський район
39 235
90,3 %
2,0 %
0,4 %
0,2 %
3,3 %
0,5 %
0,2 %
0,2 %
0,2 %
0,2 %
0,4 %
0,2 %
Ленінградський район
66 679
92,8 %
2,4 %
0,7 %
0,1 %
1,2 %
0,2 %
0,2 %
0,1 %
0,2 %
0,1 %
0,3 %
0,4 %
Мостовський район
72 660
93,0 %
2,2 %
0,4 %
0,3 %
1,1 %
0,2 %
0,2 %
0,1 %
0,3 %
0,2 %
0,3 %
0,4 %
Новокубанський район
87 478
86,5 %
2,3 %
0,6 %
0,4 %
6,8 %
0,1 %
0,1 %
0,1 %
0,2 %
0,1 %
1,1 %
0,1 %
Новопокровський район
47 893
92,0 %
1,8 %
0,5 %
0,1 %
1,8 %
0,1 %
0,2 %
0,0 %
0,2 %
0,1 %
0,3 %
1,1 %
Отрадненський район
66 734
85,9 %
1,4 %
0,3 %
0,2 %
8,8 %
0,3 %
0,2 %
0,1 %
0,2 %
0,2 %
0,2 %
0,4 %
Павловський район
68 470
94,4 %
2,4 %
0,7 %
0,1 %
0,9 %
0,1 %
0,1 %
0,0 %
0,1 %
0,2 %
0,1 %
0,1 %
Приморсько-Ахтарський район
60 913
93,1 %
3,1 %
0,5 %
0,1 %
0,7 %
0,2 %
0,2 %
0,1 %
0,3 %
0,2 %
0,3 %
0,1 %
Сіверський район
107 661
91,1 %
2,6 %
0,5 %
0,2 %
2,0 %
0,2 %
0,2 %
0,1 %
0,4 %
0,6 %
0,4 %
0,3 %
Слов'янський район
66 129
94,0 %
2,3 %
0,5 %
0,1 %
0,8 %
0,1 %
0,1 %
0,2 %
0,2 %
0,1 %
0,3 %
0,1 %
Старомінський район
41 097
94,7 %
1,8 %
0,4 %
0,1 %
0,9 %
0,2 %
0,1 %
0,0 %
0,2 %
0,1 %
0,1 %
0,4 %
Тбіліський район
48 752
89,4 %
2,1 %
0,8 %
0,1 %
3,2 %
0,2 %
0,2 %
0,1 %
0,2 %
0,3 %
1,9 %
0,5 %
Темрюцький район
115 462
87,8 %
3,5 %
0,7 %
0,1 %
1,9 %
0,1 %
0,1 %
0,1 %
2,0 %
0,3 %
0,6 %
0,1 %
Тимашівський район
107 189
90,8 %
2,5 %
0,5 %
0,1 %
2,9 %
0,2 %
0,3 %
0,1 %
0,4 %
0,2 %
0,3 %
0,1 %
Тихорецький район
61 232
92,1 %
2,0 %
0,4 %
0,1 %
2,8 %
0,2 %
0,5 %
0,1 %
0,2 %
0,1 %
0,2 %
0,2 %
Туапсинський район
61 257
65,4 %
3,0 %
0,6 %
5,7 %
21,0 %
0,4 %
0,1 %
0,1 %
0,7 %
0,3 %
0,3 %
0,1 %
Успенський район
40 873
78,3 %
2,2 %
0,5 %
7,9 %
4,9 %
0,2 %
0,3 %
0,1 %
0,3 %
1,6 %
0,6 %
0,9 %
Усть-Лабенський район
115 442
89,6 %
2,0 %
0,4 %
0,2 %
3,6 %
0,3 %
0,3 %
0,1 %
0,2 %
0,1 %
0,9 %
0,6 %
Щербинівський район
38 816
94,9 %
2,1 %
0,3 %
0,1 %
0,7 %
0,1 %
0,1 %
0,0 %
0,2 %
0,1 %
0,2 %
0,3 %
Краснодарский край
5 125 221
86,6 %
2,6 %
0,5 %
0,5 %
5,4 %
0,4 %
0,2 %
0,3 %
0,5 %
0,5 %
0,4 %
0,2 %
Населені пункти
Населені пункти з кількістю мешканців понад 20 тисяч 2007
У галузевій структурі краєвих ВРП виділяються транспорт (16,2 % проти 8,2 % для Росії в цілому) і сільське господарство (16,0 % проти 7,8 %). Питома вага промисловості в порівнянні з середньоросійським показником вдвічі нижче — 16 % (проти 33 % по РФ в цілому і 23 % для Південного федерального округу).
Провідне місце в структурі промисловості належить переробляючим виробництвам. Харчова галузь забезпечує 42,8 % загального обсягу промислової продукції; далі йдуть електроенергетика (13,4 %), паливна галузь (10,5 %), машинобудування і металообробка (9,4 %) і промисловість будівельних матеріалів (7,9 %). На хімічний і лісовий комплекси припадає всього по 3-4 % промислового виробництва. Частка легкої галузі зовсім незначна (1,3 %).
Відмінною рисою промислової інфраструктури Краснодарського краю є високий ступінь концентрації спеціалізованих виробництв в основних промислових центрах — Краснодарі (де зосереджено більш за третину краєвого промислового потенціалу), Армавірі і Новоросійську.
У Краснодарі і його околицях зосереджено 38 % обсягу промислової продукції і 47 % інвестицій в основні засоби виробництва, сконцентровано 16 % населення.
Порти Новоросійськ і Туапсе забезпечують перевалювання 75 % сухих вантажів, що проходять через портове господарство півдня Росії, обслуговують третю частину російського експорту нафти.
Важлива галузь економіки — туризм, зокрема в районах міст Сочі, Геленджика, Анапи. Також останнім часом активно розвивається туристична галузь на узбережжі Азовського моря.
У зв'язку з проведенням у місті Сочі Олімпіади 2014 року очікувалося збільшення інвестицій в інфраструктуру Чорноморського узбережжя Краснодарського краю.
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 7 вересня 2019. Процитовано 23 березня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)