Borophaginae — вимерла підродина хижих ссавців із родини псових. Borophaginae були ендеміками Північної Америки в період від олігоцену до пліоцену і жили в період приблизно від 36 до 2.5 мільйонів років тому. Скам'янілостей є в достатку на досить великому ареалі. Наразі ідентифіковано 66 видів. Усі борофаги мали зменшений п'ятий палець на задніх лапах, на відміну від сучасних псових, які мають лише чотири[1].
Borophaginae походять з підродини Hesperocyoninae. одним із найдавніших і найпримітивніших борофагів є рід Archaeocyon (вагою < 2 кг), який здебільшого зустрічається у викопних відкладеннях на заході Північної Америки. Незабаром борофагіни розділилися на кілька основних груп. Вони еволюціонували, щоб стати значно більшими, ніж їхні попередники, і заповнили широкий спектр ніш у пізньому кайнозою Північної Америки, від невеликих всеїдних до потужних хижаків розміром з ведмедя, таких як Epicyon[2].
Згідно з аналізом північноамериканських скам'янілостей м'ясоїдних тварин, скорочення борофагінів від різноманітності ≈ 30 видів 15 мільйонів років тому до вимирання було значною мірою викликано конкуренцією з котовими і псовими[3]. Котові вторглися на континент з Євразії ≈ 20 мільйонів років тому і були кращими хижаками з засідки, частково завдяки своїм висувним кігтям[4]. Зміна клімату, яка призвела до заміни північноамериканських лісів пасовищами, також могло бути негативним для борофагів чинником[5], оскільки Borophaginae були порівняно повільніші[6].
↑X. Wang & R. H. Tedford, Dogs: Their Fossil Relatives and Evolutionary History, Columbia University Press, 2008, pp. 33-46, ISBN 978-0-231-13528-3(англ.)
↑Wang, Xiaoming; Tedford, Richard; Taylor, Beryl (17 листопада 1999). Phylogenetic systematics of the Borophaginae (Carnivora, Canidae). Bulletin of the American Museum of Natural History. 243.
↑Martín-Serra, A., Figueirido, B. & Palmqvist, P. In the Pursuit of the Predatory Behavior of Borophagines (Mammalia, Carnivora, Canidae): Inferences from Forelimb Morphology. J Mammal Evol 23, 237–249 (2016)