Epicyon вимерлий рід хижих ссавців з родини псових, родом із Північної Америки. Існував ≈ 15 мільйонів років від раннього міоцену до пізнього міоцену. Етимологія: дав.-гр.επι — «трохи», κῠ́ων — «пес».
Опис
Художня реконструкція
Цей вимерлий псовий мав великі розміри: найбільший вид міг перевищувати 170 кілограмів у вазі й півтора метра в довжину. Епіціон мав масивний короткий череп, дуже схожий на вовчий, довжина якого могла досягати 35 сантиметрів. Передні лапи були міцні та довгим. Як і гієни, Epicyon мав збільшений нижній четвертий премоляр і потужні щелепи, що дозволяло здійснювати надзвичайно потужний прикус[2].
Epicyon був гігантським членом родини, який виник від подібних, але менших форм (Protepicyon) і еволюціонував, утворивши кілька видів: невеликого E. saevus і потужного E. haydeni, які співіснували в одних і тих же екосистемах на більшій частині Північної Америки, від Каліфорнії до Альберти, від Флориди до Канзасу, від Нью-Мексико до Техасу. Третій вид E. aelurodontoides був знайдений тільки в Канзасі.
