Гора Агнес

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Агнеса (значення).

Розташування гори Агнес

Гора Агнес (лат. Mons Agnes) — пагорб на Місяці, в Озері Щастя, в кратероподібному об'єкті Іна (координати — 18°40′ пн. ш. 5°20′ сх. д. / 18.66° пн. ш. 5.34° сх. д. / 18.66; 5.34). Максимальна ширина — 650 метрів^[1] (найменша найменована місячна гора станом на 2015 рік^[2]). Висоту цього об'єкту визначити важче, оскільки він не тільки дуже низький, але й стоїть на дуже нерівній поверхні. Згідно з картами, складеними на основі знімків Lunar Reconnaissance Orbiter, висота гори Агнес становить близько 10 метрів^[3], хоча на карті, складеній за даними «Аполлона-15», вона сягає 30 м^[1].

Гору Агнес було відкрито разом із Іною на знімках, зроблених 1971 року з місячної орбіти «Аполлоном-15»^[4]. У 1974 році на карті, виданій НАСА, цей об'єкт отримав неофіційну назву «Агнес» (Agnes). Як і назви деяких інших невеликих місячних гір^[2], вона не увічнює конкретну людину, а є просто людським іменем — у даному випадку жіночим іменем грецького походження Агнес (Агнеса). 1979 року цю назву (з доданням терміну Mons — «гора») затвердив Міжнародний астрономічний союз^[5].

Гора Агнес — один із кількох десятків аналогічних пагорбів усередині Іни (втім, один із найбільших). Ці пагорби примітні дуже різкими межами й тим, що їх поверхня схожа на звичайну місячну поверхню (в той час, як навколишні низовини сильно від неї відрізняються кількома ознаками). Походження цих пагорбів, як і Іни в цілому, на 2014 рік лишається невідомим, хоча існує кілька гіпотез (докладніше див. у статті «Іна»)^[6]^[7].

Примітки

↑ ^а ^б Sheet 41C3S1(10) Ina // NASA lunar topophotomap (based on Apollo 15 photos). Scale 1:10,000. — ed. 1. — Prepared and published by the Defence Mapping Agency Topographic Center, Washington, D.C, 1974.
↑ ^а ^б Moon. Mons, montes. Nomenclature search results. International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). Архів оригіналу за 31 березня 2015. Процитовано 7 листопада 2014.
↑ Garry, W. B.; Robinson, M. S.; Zimbelman, J. R.; Bleacher, J. E.; Hawke, B. R.; Crumpler, L. S.; Braden, S. E.; Sato, H. (November 2012). The origin of Ina: Evidence for inflated lava flows on the Moon (PDF). Journal of Geophysical Research. 117: E00H31. Bibcode:2012JGRE..117.0H31G. doi:10.1029/2011JE003981. Архів оригіналу (PDF) за 4 листопада 2014. Процитовано 7 листопада 2014. (міні-версія [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.], Bibcode: 2011LPI....42.2605G, карта)
↑ Whitaker, E.A. An unusual mare feature // Apollo 15 Preliminary Science Report (NASA Special Publication 289). — 1972. — P. 25-84–25-85.
↑ Mons Agnes. Gazetteer of Planetary Nomenclature. International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). 18 жовтня 2010. Архів оригіналу за 26 лютого 2013. Процитовано 7 листопада 2014.
↑ Chan, N. W.; Vaughan, W. M.; Head, J. W. (March 2014). Lunar Ina-Like Features: Maps and Morphometry (PDF). 45th Lunar and Planetary Science Conference, held 17-21 March, 2014 at The Woodlands, Texas. LPI Contribution No. 1777, p.1001. Bibcode:2014LPI....45.1001C. Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2016. Процитовано 7 листопада 2014. (poster)
↑ Robinson, M. S.; Thomas, P. C.; Braden, S. E.; Lawrence, S. J.; Garry, W. B.; LROC Team. (March 2010). High Resolution Imaging of Ina: Morphology, Relative Ages, Formation (PDF). 41st Lunar and Planetary Science Conference, held March 1-5, 2010 in The Woodlands, Texas. LPI Contribution No. 1533, p.2592. Bibcode:2010LPI....41.2592R. Архів оригіналу (PDF) за 27 листопада 2020. Процитовано 7 листопада 2014.