Степаненко Василь Іванович

Василь Степаненко
Василь Степаненко
	поет, перекладач з грецької
Народився	10 лютого 1950 (74 роки); с. Кожухівка, Васильківського району, Київської області
Громадянство	громадянин України
Національність	українець
Діяльність	перекладач
Членство	Національна спілка письменників України
Нагороди	лауреат премії ім. Максима Рильського, лауреат премії Олени Пчілки
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Степаненко.

Василь Іванович Степаненко (народився 10 лютого в селі Кожухівка Київської області) — український поет і перекладач.

Освіта

Закінчив восьмирічку в селі Кожухівка.
Продовжив навчання в СШ № 2 міста Боярка.
Закінчив філологічний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка.

Трудова діяльність

учень токаря на заводі Медапаратури,
художник в інституті археології при Академії наук УРСР.
синхронний перекладач у Вищій комсомольській школі в Москві.
учитель української мови і літератури,
ведучий редактор у Державному комітеті у справах видавництв, поліграфії і книжкової торгівлі.
заступник головного редактора видавництва «Веселка»,
головний редактор видавництва «Мистецтво»
керівник приватних видавництв «ВІК» та «Епсілон»
начальник інформаційного відділу Подільської адміністрації м. Києва
начальник відділу зовнішньо-економічних зв'язків ПАТ "КБ"Епспобанку"
начальник Управління книговидань Держкомтелерадіо України
перший заступник голови правління ВАТ «Поліграфкнига»
директор Національного видавництва дитячої літератури «Веселка».

Творчість

Перші поетичні твори були опубліковані в 1963 р. Друкувався в журналах та газетах: «Всесвіт», «Дніпро», «Барвінок», «Україна», «Молода гвардія», «Молодь України», «Літературна Україна», «Καθημερινή» (Афіни, Греція, жовтень 2016, червень 2022, березень 2022, лютий 2023), «Εστία» (Пірей, червень, 2022).

Поезія

«Синові сонячно», (вид.-во «Молодь», 1981 р.)
«Земля одна для всіх», (вид.-во «Молодь», 1988 р.)
«Пори року», (вид.-во «Вік», 2004 р.)
«Тридцять солодких і — печальних пісень про кохання», (вид.-во «Епсілон», 2008 р.)
«Тверді форми» (вид.-во «Золоті ворота», 2010 р.)
«Од храму до храму»^[1], (вид.-во «Веселка», 2015 р.
ვასილ სტეპანენკო. წელიწადის დრონი. ვიკ, — «Пори року»- грузинською, переклад Р. Чілачави(вид.-во «Вік» 2005 р.)
«Поезії» (вид.-во АртЕк", 2019 р.)

Проза

оповідання «Горобина ніч», (вид.-во «Вік», 2004 р.)^[2]
оповідання: «Маленька-малесенька хмаринка», Маленьке-малесеньке зернятко" (вид.-во «Веселка», 2013р)
«Олімп»(вид.-во «Епсілон», 2004), 2-ге видання (вид.-во «Преса України», 2007)
«Європа» (вид.-во «Епсілон» 2005), 2-ге видання (вид.-во «Преса України», 2007)^[2]
«Персей. Тесей» (вид.-во «Епсілон», 2007)
«Геракл» (вид.-во «Епсілон», 2007)
«Аргонавти» (вид.-во «Епсілон», 2008)
«Іліада» (вид.-во «Епсілон», 2009)
«Одіссея» (вид.-во «Епсілон» 2011),
«Міфи і легенди Греції»^[3] (вид.-во «Веселка», 2015 р.)
«Оповідки на добраніч» https://www.book-on-demand.com.ua/product/opovidky-na-dobranich-v-stepanenko (вид.-во «АртЕк», 2019 р.)
Казка «Дванадцять місяців» (вид.-во «Веселка», 2022 р.)

Переклади з грецької

Грецька народна казка «Півпівника» (вид.-во «Веселка», 1990 р.)
«Дванадцять місяців. Зимові казки» (вид.-во «Грані-Т», 2008 р.)
Г.Казандзакі «Маленька героїня», (вид.-во «Веселка», 1981 р-н р.)
«Грецькі народні казки» (вид.-во «Веселка»^[4], 1985 р.), друге видання (вид.-во «Веселка», 2001 р.)
С.Пласковітіс «Гребля» (вид.-во «Дніпро»), 1986 р.)
Н. Казандзакіс «У Кноському палаці» (вид.-во «Веселка», 1986 р.)^[5]
В.Корнарос «Еротокрит»^[6] (вид.-во «Веселка», 2016 р.)
В.Корнарос «Еротокрит і Аретуса» (вид.-во «Веселка», 2016 р.)
В. Пападопулос «Оля» або «Дві зими і одна весна»^[7] (вид.-во «Веселка», 2016 р.)
«Дигеніс Акрит» — середньогрецький епос (вид.-во «Перун», 2018 р.)^[8]
Александр Македонський" (вид.-во «Перун» 2019)

Переклади поезії^[9]

Яніс Ріцос поема «Ромйосіні»
Костас Варналіс «Ватаг»
Одісеас Елітіс поема «Достойно єсть»
Тасос Лівадітіс поема «Кантата для двох мільярдів голосів»

Громадська діяльність

1975 — учасник VI Всесоюзної наради молодих письменників в Москві.
член Національної спілки письменників України (з 1997)
учасник всесвітньої конференції перекладачів новогрецької літератури в Дельфах в 1992 р.

Відзнаки

1998 — відзначений «Срібною амфорою» за перекладацьку діяльність Генеральним секретаріатом грецької діаспори
Лауреат Літературно-мистецької премії ім. Олени Пчілки 2016 року за книжку «Міфи і легенди Греції», (вид.-во «Веселка», 2015)^[10]
Лауреат Премії Кабінету Міністрів України ім. Максима Рильського 2016 року за переклад з грецької поеми XVII ст. «Еротокрит» Віцендзоса Корнароса, (вид.-во «Веселка» 2016)^[11]
«Відзнака» Міністерства культури України (Рішенням журі премії ім. Г. Кочура) за переклад середньогрецького епосу «Дигеніс Акрит»