Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

FAS (ген)

FAS
Наявні структури
PDBПошук ортологів: PDBe RCSB
Ідентифікатори
Символи FAS, ALPS1A, APO-1, APT1, CD95, FAS1, FASTM, TNFRSF6, Fas cell surface death receptor
Зовнішні ІД OMIM: 134637 MGI: 95484 HomoloGene: 27 GeneCards: FAS
Шаблон експресії




Більше даних
Ортологи
Види Людина Миша
Entrez
Ensembl
UniProt
RefSeq (мРНК)
NM_001146708
NM_007987
RefSeq (білок)
NP_000034
NP_001307548
NP_690610
NP_690611
NP_001140180
NP_032013
Локус (UCSC) Хр. 10: 88.95 – 89.03 Mb Хр. 19: 34.29 – 34.33 Mb
PubMed search [1] [2]
Вікідані
Див./Ред. для людейДив./Ред. для мишей

FAS (англ. Fas cell surface death receptor), апоптозний антиген 1 (APO-1 або APT), кластер диференціації 95 (CD95) або рецептора фактора некрозу пухлини 6 (TNFRSF6) – білок, який кодується геном FAS.[3][4]

FAS рецептор є рецептором смерті на поверхні клітин, що призводить до запрограмованої загибелі клітин (апоптоз). Це один з двох шляхів апоптозу, інший - мітохондріальний шлях [5]. FasR розташований на 10 хромосомі у людей і на 19 у мишах. Подібні послідовності, пов'язані еволюцією [6], знайдено у більшості ссавців.

Ген

FAS рецептор розташований на довгому плечі 10 хромосоми (10q24.1) у людини і на 19 хромосомі у мишей. Ген лежить на плюсі (ланцюг Уотсона) і становить 25,255 баз в довжину, організованих в дев'ять екзонів, що кодують білок. Кількість варіацій 19764

Білок

Попередні звіти визначили цілих вісім варіантів сплайсингу, які транслюють на сім ізоформ білка. Індукуючий апоптоз FAS рецептор називають ізоформою 1 і він є трансмембранним білком типу 1. Багато інших ізоформ є рідкісними гаплотипами, які зазвичай пов'язані із захворюванням. Однак дві ізоформи, мембранно-пов'язана форма і розчинна форма, що викликають апоптоз, є нормальними продуктами, продукування яких регулюється за допомогою альтернативного сплайсингу цитотоксичним РНК білком-кодуючим TIA1.[7]

Зрілий білок FAS має 3195 амінокислот, маумолекулярну масу 37732 дальтон і ділиться на 3 домени: позаклітинний домен, трансмембранний домен і цитоплазматичний домен. Позаклітинний домен має 157 амінокислот і багатий залишками цистеїну. Трансмембранні та цитоплазматичні домени мають відповідно 17 і 145 амінокислот. Екзони з 1 по 5 кодують позаклітинну область. Екзон 6 кодує трансмембранну область. Екзони 7-9 кодують внутрішньоклітинні області.

Локалізація

Фенотипні зв'язки між FAS геном та органами

Шари зародків
Системи
Область
  • Голова і шия: мозок, очі, голова, нижня щелепа, верхня щелепа, рот, череп, зуб
  • Грудна клітина: легені
  • Живіт: нирка, печінка, селезінка
  • Кінцівки: суглоби та кістки кінцівок
  • інші

Функції

FAS утворює індукуючий смерть сигнальний комплекс (DISC), після зв'язування ліганду. Мембранно-закріплений FAS -ліганд тример на поверхні сусідньої клітини викликає олігомеризацію FAS. Нещодавні дослідження, які передбачали тримеризацію FAS, не можуть бути підтверджені. Інші моделі запропонували олігомеризацію до 5-7 молекул FAS в DISC.[8] Ця подія також імітується зв'язуванням агоністичного антитіла FAS , хоча деякі дані свідчать про те, що апоптотичний сигнал, індукований антитілом, є ненадійним при дослідженні FAS сигналізації. З цією метою було використано кілька розумних способів тримеризации антитіл для досліджень in vitro.

Після завершення агрегації домену смерті (DD) рецепторний комплекс захоплюється за допомогою клітинного ендосомального механізму. Це дозволяє молекулі адаптеру FADD пов'язувати домен смерті FAS через свій власний домен смерті.[9]

FADD також містить ефектор-домен смерті (DED) поблизу свого аміно-кінця,[10] що полегшує зв'язування з DED FADD-подібного інтерлейкіну-1 бета-перетворюючого ферменту (FLICE), більш часто згадується як каспаза-8. FLICE потім може самоактивуватися за допомогою протеолітичного розщеплення на p10 і p18 субодиниці, дві з яких утворюють активний гетеротетрамерний фермент. Активна каспаза-8 потім вивільняється з DISC в цитозоль, де вона розщеплює інші ефекторні каспази, в кінцевому підсумку призводить до деградації ДНК, мембранного спучування та інших ознак апоптозу.

Нещодавно було показано, що FAS сприяє росту пухлини, оскільки під час прогресування пухлини він часто пригнічується або клітини стають резистентними до апоптозу. Ракові клітини в цілому, незалежно від їх фазової чутливості до апоптозу, залежать від їхньої конститутивної активності FAS. Це стимулюється рак-продукованим FAS-лігандом для оптимального росту.[11]

Хоча було показано, що FAS сприяє росту пухлини у вищезгаданих моделях мишей, аналіз бази даних геноміки раку людини виявив, що FAS значно не посилюється фокусно в наборі даних з 3131 пухлин (FAS не є онкогеном), але значно фокусно видаляється цілий набір даних з цих 3131 пухлин, що свідчить про те, що FAS функціонує як супресор пухлини у людей.

У культивованих клітинах FASL індукує різні типи апоптозу ракових клітин через рецептор FAS. У моделях AOM-DSS-індукованої карциноми товстої кишки і MCA-індукованих сарком мишей було показано, що FAS діє як супресор пухлини.[12] Крім того, рецептор FAS також опосередковує протипухлинну цитотоксичність цитостатичної T-лімфоцитів (CTL), специфічної для пухлини.[13]

Примітки

  1. Human PubMed Reference:.
  2. Mouse PubMed Reference:.
  3. Lichter, P.; Walczak, H.; Weitz, S.; Behrmann, I.; Krammer, P. H. (1992-9). The human APO-1 (APT) antigen maps to 10q23, a region that is syntenic with mouse chromosome 19. Genomics. Т. 14, № 1. с. 179—180. ISSN 0888-7543. PMID 1385299. Архів оригіналу за 10 січня 2019. Процитовано 9 січня 2019.
  4. Inazawa, J.; Itoh, N.; Abe, T.; Nagata, S. (1992-11). Assignment of the human Fas antigen gene (Fas) to 10q24.1. Genomics. Т. 14, № 3. с. 821—822. ISSN 0888-7543. PMID 1385309. Архів оригіналу за 10 січня 2019. Процитовано 9 січня 2019.
  5. Wajant, Harald (31 травня 2002). The Fas signaling pathway: more than a paradigm. Science (New York, N.Y.). Т. 296, № 5573. с. 1635—1636. doi:10.1126/science.1071553. ISSN 1095-9203. PMID 12040174. Архів оригіналу за 10 січня 2019. Процитовано 9 січня 2019.
  6. Архівована копія. www.orthomam.univ-montp2.fr. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 9 січня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2016-03-03 у Wayback Machine.]
  7. Izquierdo, José María; Majós, Nuria; Bonnal, Sophie; Martínez, Concepción; Castelo, Robert; Guigó, Roderic; Bilbao, Daniel; Valcárcel, Juan (19 серпня 2005). Regulation of Fas alternative splicing by antagonistic effects of TIA-1 and PTB on exon definition. Molecular Cell. Т. 19, № 4. с. 475—484. doi:10.1016/j.molcel.2005.06.015. ISSN 1097-2765. PMID 16109372. Архів оригіналу за 10 січня 2019. Процитовано 9 січня 2019.
  8. Wang, Liwei; Yang, Jin Kuk; Kabaleeswaran, Venkataraman; Rice, Amanda J.; Cruz, Anthony C.; Park, Ah Young; Yin, Qian; Damko, Ermelinda; Jang, Se Bok (2010-11). The Fas-FADD death domain complex structure reveals the basis of DISC assembly and disease mutations. Nature Structural & Molecular Biology. Т. 17, № 11. с. 1324—1329. doi:10.1038/nsmb.1920. ISSN 1545-9985. PMC 2988912. PMID 20935634. Архів оригіналу за 10 січня 2019. Процитовано 10 січня 2019.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  9. Huang, B.; Eberstadt, M.; Olejniczak, E. T.; Meadows, R. P.; Fesik, S. W. (1996 Dec 19-26). NMR structure and mutagenesis of the Fas (APO-1/CD95) death domain. Nature. Т. 384, № 6610. с. 638—641. doi:10.1038/384638a0. ISSN 0028-0836. PMID 8967952. Архів оригіналу за 10 січня 2019. Процитовано 10 січня 2019.
  10. Eberstadt, M.; Huang, B.; Chen, Z.; Meadows, R. P.; Ng, S. C.; Zheng, L.; Lenardo, M. J.; Fesik, S. W. (30 квітня 1998). NMR structure and mutagenesis of the FADD (Mort1) death-effector domain. Nature. Т. 392, № 6679. с. 941—945. doi:10.1038/31972. ISSN 0028-0836. PMID 9582077. Архів оригіналу за 8 листопада 2018. Процитовано 10 січня 2019.
  11. Chen, Lina; Park, Sun-Mi; Tumanov, Alexei V.; Hau, Annika; Sawada, Kenjiro; Feig, Christine; Turner, Jerrold R.; Fu, Yang-Xin; Romero, Iris L. (27 травня 2010). CD95 promotes tumour growth. Nature. Т. 465, № 7297. с. 492—496. doi:10.1038/nature09075. ISSN 1476-4687. PMC 2879093. PMID 20505730. Архів оригіналу за 10 січня 2019. Процитовано 10 січня 2019.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  12. Liu, Feiyan; Bardhan, Kankana; Yang, Dafeng; Thangaraju, Muthusamy; Ganapathy, Vadivel; Waller, Jennifer L.; Liles, Georgia B.; Lee, Jeffrey R.; Liu, Kebin (20 липня 2012). NF-κB directly regulates Fas transcription to modulate Fas-mediated apoptosis and tumor suppression. The Journal of Biological Chemistry. Т. 287, № 30. с. 25530—25540. doi:10.1074/jbc.M112.356279. ISSN 1083-351X. PMC 3408167. PMID 22669972. Архів оригіналу за 10 січня 2019. Процитовано 10 січня 2019.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  13. Yang, Dafeng; Torres, Christina M.; Bardhan, Kankana; Zimmerman, Mary; McGaha, Tracy L.; Liu, Kebin (1 травня 2012). Decitabine and vorinostat cooperate to sensitize colon carcinoma cells to Fas ligand-induced apoptosis in vitro and tumor suppression in vivo. Journal of Immunology (Baltimore, Md.: 1950). Т. 188, № 9. с. 4441—4449. doi:10.4049/jimmunol.1103035. ISSN 1550-6606. PMC 3398838. PMID 22461695. Архів оригіналу за 10 січня 2019. Процитовано 10 січня 2019.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)

Див. також

Kembali kehalaman sebelumnya